Clicky

Библия, Евангелие, поиск по Библии. От Марка, глава 9

Новый Завет > Книга От Марка > Глава 9

1. §И сказал им: истинно говорю вам: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие, пришедшее в силе.
УПО: І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.
KJV: And he said unto them, Verily I say unto you, That there be some of them that stand here, which shall not taste of death, till they have seen the kingdom of God come with power.

2. И, по прошествии дней шести, взял Иисус Петра, Иакова и Иоанна, и возвел на гору высокую особо их одних, и преобразился перед ними.
УПО: А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.
KJV: And after six days Jesus taketh with him Peter, and James, and John, and leadeth them up into an high mountain apart by themselves: and he was transfigured before them.

3. Одежды Его сделались блистающими, весьма белыми, как снег, как на земле белильщик не может выбелить.
УПО: І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!
KJV: And his raiment became shining, exceeding white as snow; so as no fuller on earth can white them.

4. И явился им Илия с Моисеем; и беседовали с Иисусом.
УПО: І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
KJV: And there appeared unto them Elias with Moses: and they were talking with Jesus.

5. При сем Петр сказал Иисусу: Равви! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: Тебе одну, Моисею одну, и одну Илии.
УПО: І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...
KJV: And Peter answered and said to Jesus, Master, it is good for us to be here: and let us make three tabernacles; one for thee, and one for Moses, and one for Elias.

6. Ибо не знал, что сказать; потому что они были в страхе.
УПО: Бо не знав, що казати, бо були перелякані.
KJV: For he wist not what to say; for they were sore afraid.

7. И явилось облако, осеняющее их, и из облака исшел глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой возлюбленный; Его слушайте.
УПО: Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!
KJV: And there was a cloud that overshadowed them: and a voice came out of the cloud, saying, This is my beloved Son: hear him.

8. И, внезапно посмотрев вокруг, никого более с собою не видели, кроме одного Иисуса.
УПО: І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
KJV: And suddenly, when they had looked round about, they saw no man any more, save Jesus only with themselves.

9. Когда же сходили они с горы, Он не велел никому рассказывать о том, что видели, доколе Сын Человеческий не воскреснет из мертвых.
УПО: А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
KJV: And as they came down from the mountain, he charged them that they should tell no man what things they had seen, till the Son of man were risen from the dead.

10. И они удержали это слово, спрашивая друг друга, что значит: воскреснуть из мертвых.
УПО: І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.
KJV: And they kept that saying with themselves, questioning one with another what the rising from the dead should mean.

11. И спросили Его: как же книжники говорят, что Илии надлежит придти прежде?
УПО: І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
KJV: And they asked him, saying, Why say the scribes that Elias must first come?

12. Он сказал им в ответ: правда, Илия должен придти прежде и устроить всё; и Сыну Человеческому, как написано о Нем, [надлежит] много пострадать и быть уничижену.
УПО: А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?
KJV: And he answered and told them, Elias verily cometh first, and restoreth all things; and how it is written of the Son of man, that he must suffer many things, and be set at nought.

13. Но говорю вам, что и Илия пришел, и поступили с ним, как хотели, как написано о нем.
УПО: Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...
KJV: But I say unto you, That Elias is indeed come, and they have done unto him whatsoever they listed, as it is written of him.

14. §Придя к ученикам, увидел много народа около них и книжников, спорящих с ними.
УПО: А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.
KJV: And when he came to his disciples, he saw a great multitude about them, and the scribes questioning with them.

15. Тотчас, увидев Его, весь народ изумился, и, подбегая, приветствовали Его.
УПО: І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.
KJV: And straightway all the people, when they beheld him, were greatly amazed, and running to him saluted him.

16. Он спросил книжников: о чем спорите с ними?
УПО: І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?
KJV: And he asked the scribes, What question ye with them?

17. Один из народа сказал в ответ: Учитель! я привел к Тебе сына моего, одержимого духом немым:
УПО: І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
KJV: And one of the multitude answered and said, Master, I have brought unto thee my son, which hath a dumb spirit;

18. где ни схватывает его, повергает его на землю, и он испускает пену, и скрежещет зубами своими, и цепенеет. Говорил я ученикам Твоим, чтобы изгнали его, и они не могли.
УПО: А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.
KJV: And wheresoever he taketh him, he teareth him: and he foameth, and gnasheth with his teeth, and pineth away: and I spake to thy disciples that they should cast him out; and they could not.

19. Отвечая ему, Иисус сказал: о, род неверный! доколе буду с вами? доколе буду терпеть вас? Приведите его ко Мне.
УПО: А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!
KJV: He answereth him, and saith, O faithless generation, how long shall I be with you? how long shall I suffer you? bring him unto me.

20. И привели его к Нему. Как скоро [бесноватый] увидел Его, дух сотряс его; он упал на землю и валялся, испуская пену.
УПО: І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...
KJV: And they brought him unto him: and when he saw him, straightway the spirit tare him; and he fell on the ground, and wallowed foaming.

21. И спросил [Иисус] отца его: как давно это сделалось с ним? Он сказал: с детства;
УПО: І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.
KJV: And he asked his father, How long is it ago since this came unto him? And he said, Of a child.

22. и многократно [дух] бросал его и в огонь и в воду, чтобы погубить его; но, если что можешь, сжалься над нами и помоги нам.
УПО: І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!
KJV: And ofttimes it hath cast him into the fire, and into the waters, to destroy him: but if thou canst do any thing, have compassion on us, and help us.

23. Иисус сказал ему: если сколько-нибудь можешь веровать, всё возможно верующему.
УПО: Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!
KJV: Jesus said unto him, If thou canst believe, all things are possible to him that believeth.

24. И тотчас отец отрока воскликнул со слезами: верую, Господи! помоги моему неверию.
УПО: Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!
KJV: And straightway the father of the child cried out, and said with tears, Lord, I believe; help thou mine unbelief.

25. Иисус, видя, что сбегается народ, запретил духу нечистому, сказав ему: дух немой и глухой! Я повелеваю тебе, выйди из него и впредь не входи в него.
УПО: А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!
KJV: When Jesus saw that the people came running together, he rebuked the foul spirit, saying unto him, Thou dumb and deaf spirit, I charge thee, come out of him, and enter no more into him.

26. И, вскрикнув и сильно сотрясши его, вышел; и он сделался, как мертвый, так что многие говорили, что он умер.
УПО: І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...
KJV: And the spirit cried, and rent him sore, and came out of him: and he was as one dead; insomuch that many said, He is dead.

27. Но Иисус, взяв его за руку, поднял его; и он встал.
УПО: А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.
KJV: But Jesus took him by the hand, and lifted him up; and he arose.

28. И как вошел [Иисус] в дом, ученики Его спрашивали Его наедине: почему мы не могли изгнать его?
УПО: Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?
KJV: And when he was come into the house, his disciples asked him privately, Why could not we cast him out?

29. И сказал им: сей род не может выйти иначе, как от молитвы и поста.
УПО: А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.
KJV: And he said unto them, This kind can come forth by nothing, but by prayer and fasting.

30. §Выйдя оттуда, проходили через Галилею; и Он не хотел, чтобы кто узнал.
УПО: І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
KJV: And they departed thence, and passed through Galilee; and he would not that any man should know it.

31. Ибо учил Своих учеников и говорил им, что Сын Человеческий предан будет в руки человеческие и убьют Его, и, по убиении, в третий день воскреснет.
УПО: Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!
KJV: For he taught his disciples, and said unto them, The Son of man is delivered into the hands of men, and they shall kill him; and after that he is killed, he shall rise the third day.

32. Но они не разумели сих слов, а спросить Его боялись.
УПО: Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
KJV: But they understood not that saying, and were afraid to ask him.

33. Пришел в Капернаум; и когда был в доме, спросил их: о чем дорогою вы рассуждали между собою?
УПО: І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
KJV: And he came to Capernaum: and being in the house he asked them, What was it that ye disputed among yourselves by the way?

34. Они молчали; потому что дорогою рассуждали между собою, кто больше.
УПО: І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
KJV: But they held their peace: for by the way they had disputed among themselves, who should be the greatest.

35. И, сев, призвал двенадцать и сказал им: кто хочет быть первым, будь из всех последним и всем слугою.
УПО: А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!
KJV: And he sat down, and called the twelve, and saith unto them, If any man desire to be first, the same shall be last of all, and servant of all.

36. И, взяв дитя, поставил его посреди них и, обняв его, сказал им:
УПО: І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
KJV: And he took a child, and set him in the midst of them: and when he had taken him in his arms, he said unto them,

37. кто примет одно из таких детей во имя Мое, тот принимает Меня; а кто Меня примет, тот не Меня принимает, но Пославшего Меня.
УПО: Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!
KJV: Whosoever shall receive one of such children in my name, receiveth me: and whosoever shall receive me, receiveth not me, but him that sent me.

38. При сем Иоанн сказал: Учитель! мы видели человека, который именем Твоим изгоняет бесов, а не ходит за нами; и запретили ему, потому что не ходит за нами.
УПО: Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.
KJV: And John answered him, saying, Master, we saw one casting out devils in thy name, and he followeth not us: and we forbad him, because he followeth not us.

39. Иисус сказал: не запрещайте ему, ибо никто, сотворивший чудо именем Моим, не может вскоре злословить Меня.
УПО: А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
KJV: But Jesus said, Forbid him not: for there is no man which shall do a miracle in my name, that can lightly speak evil of me.

40. Ибо кто не против вас, тот за вас.
УПО: Хто бо не супроти нас, той за нас!
KJV: For he that is not against us is on our part.

41. §И кто напоит вас чашею воды во имя Мое, потому что вы Христовы, истинно говорю вам, не потеряет награды своей.
УПО: І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
KJV: For whosoever shall give you a cup of water to drink in my name, because ye belong to Christ, verily I say unto you, he shall not lose his reward.

42. А кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому лучше было бы, если бы повесили ему жерновный камень на шею и бросили его в море.
УПО: Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!
KJV: And whosoever shall offend one of these little ones that believe in me, it is better for him that a millstone were hanged about his neck, and he were cast into the sea.

43. И если соблазняет тебя рука твоя, отсеки ее: лучше тебе увечному войти в жизнь, нежели с двумя руками идти в геенну, в огонь неугасимый,
УПО: І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,
KJV: And if thy hand offend thee, cut it off: it is better for thee to enter into life maimed, than having two hands to go into hell, into the fire that never shall be quenched:

44. где червь их не умирает и огонь не угасает.
УПО: де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
KJV: Where their worm dieth not, and the fire is not quenched.

45. И если нога твоя соблазняет тебя, отсеки ее: лучше тебе войти в жизнь хромому, нежели с двумя ногами быть ввержену в геенну, в огонь неугасимый,
УПО: І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,
KJV: And if thy foot offend thee, cut it off: it is better for thee to enter halt into life, than having two feet to be cast into hell, into the fire that never shall be quenched:

46. где червь их не умирает и огонь не угасает.
УПО: де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
KJV: Where their worm dieth not, and the fire is not quenched.

47. И если глаз твой соблазняет тебя, вырви его: лучше тебе с одним глазом войти в Царствие Божие, нежели с двумя глазами быть ввержену в геенну огненную,
УПО: І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,
KJV: And if thine eye offend thee, pluck it out: it is better for thee to enter into the kingdom of God with one eye, than having two eyes to be cast into hell fire:

48. где червь их не умирает и огонь не угасает.
УПО: де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!
KJV: Where their worm dieth not, and the fire is not quenched.

49. Ибо всякий огнем осолится, и всякая жертва солью осолится.
УПО: Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.
KJV: For every one shall be salted with fire, and every sacrifice shall be salted with salt.

50. Соль -- добрая [вещь]; но ежели соль не солона будет, чем вы ее поправите? Имейте в себе соль, и мир имейте между собою.
УПО: Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!
KJV: Salt is good: but if the salt have lost his saltness, wherewith will ye season it? Have salt in yourselves, and have peace one with another.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>