Библия, Евангелие, поиск по Библии. От Луки, глава 6

Новый Завет > Книга От Луки > Глава 6

1. §В субботу, первую по втором дне Пасхи, случилось Ему проходить засеянными полями, и ученики Его срывали колосья и ели, растирая руками.
УПО: І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.
KJV: And it came to pass on the second sabbath after the first, that he went through the corn fields; and his disciples plucked the ears of corn, and did eat, rubbing them in their hands.

2. Некоторые же из фарисеев сказали им: зачем вы делаете то, чего не должно делать в субботы?
УПО: А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?
KJV: And certain of the Pharisees said unto them, Why do ye that which is not lawful to do on the sabbath days?

3. Иисус сказал им в ответ: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?
УПО: І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?
KJV: And Jesus answering them said, Have ye not read so much as this, what David did, when himself was an hungred, and they which were with him;

4. Как он вошел в дом Божий, взял хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме одних священников, и ел, и дал бывшим с ним?
УПО: Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?
KJV: How he went into the house of God, and did take and eat the shewbread, and gave also to them that were with him; which it is not lawful to eat but for the priests alone?

5. И сказал им: Сын Человеческий есть господин и субботы.
УПО: І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!
KJV: And he said unto them, That the Son of man is Lord also of the sabbath.

6. Случилось же и в другую субботу войти Ему в синагогу и учить. Там был человек, у которого правая рука была сухая.
УПО: І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.
KJV: And it came to pass also on another sabbath, that he entered into the synagogue and taught: and there was a man whose right hand was withered.

7. Книжники же и фарисеи наблюдали за Ним, не исцелит ли в субботу, чтобы найти обвинение против Него.
УПО: А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.
KJV: And the scribes and Pharisees watched him, whether he would heal on the sabbath day; that they might find an accusation against him.

8. Но Он, зная помышления их, сказал человеку, имеющему сухую руку: встань и выступи на средину. И он встал и выступил.
УПО: А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.
KJV: But he knew their thoughts, and said to the man which had the withered hand, Rise up, and stand forth in the midst. And he arose and stood forth.

9. Тогда сказал им Иисус: спрошу Я вас: что должно делать в субботу? добро, или зло? спасти душу, или погубить? Они молчали.
УПО: Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?
KJV: Then said Jesus unto them, I will ask you one thing; Is it lawful on the sabbath days to do good, or to do evil? to save life, or to destroy it?

10. И, посмотрев на всех их, сказал тому человеку: протяни руку твою. Он так и сделал; и стала рука его здорова, как другая.
УПО: І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!
KJV: And looking round about upon them all, he said unto the man, Stretch forth thy hand. And he did so: and his hand was restored whole as the other.

11. Они же пришли в бешенство и говорили между собою, что бы им сделать с Иисусом.
УПО: А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...
KJV: And they were filled with madness; and communed one with another what they might do to Jesus.

12. §В те дни взошел Он на гору помолиться и пробыл всю ночь в молитве к Богу.
УПО: І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
KJV: And it came to pass in those days, that he went out into a mountain to pray, and continued all night in prayer to God.

13. Когда же настал день, призвал учеников Своих и избрал из них двенадцать, которых и наименовал Апостолами:
УПО: А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:
KJV: And when it was day, he called unto him his disciples: and of them he chose twelve, whom also he named apostles;

14. Симона, которого и назвал Петром, и Андрея, брата его, Иакова и Иоанна, Филиппа и Варфоломея,
УПО: Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
KJV: Simon, (whom he also named Peter,) and Andrew his brother, James and John, Philip and Bartholomew,

15. Матфея и Фому, Иакова Алфеева и Симона, прозываемого Зилотом,
УПО: Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,
KJV: Matthew and Thomas, James the son of Alphaeus, and Simon called Zelotes,

16. Иуду Иаковлева и Иуду Искариота, который потом сделался предателем.
УПО: Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.
KJV: And Judas the brother of James, and Judas Iscariot, which also was the traitor.

17. И, сойдя с ними, стал Он на ровном месте, и множество учеников Его, и много народа из всей Иудеи и Иерусалима и приморских мест Тирских и Сидонских,
УПО: Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
KJV: And he came down with them, and stood in the plain, and the company of his disciples, and a great multitude of people out of all Judaea and Jerusalem, and from the sea coast of Tyre and Sidon, which came to hear him, and to be healed of their diseases;

18. которые пришли послушать Его и исцелиться от болезней своих, также и страждущие от нечистых духов; и исцелялись.
УПО: що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
KJV: And they that were vexed with unclean spirits: and they were healed.

19. И весь народ искал прикасаться к Нему, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.
УПО: Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
KJV: And the whole multitude sought to touch him: for there went virtue out of him, and healed them all.

20. §И Он, возведя очи Свои на учеников Своих, говорил: Блаженны нищие духом, ибо ваше есть Царствие Божие.
УПО: А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
KJV: And he lifted up his eyes on his disciples, and said, Blessed be ye poor: for yours is the kingdom of God.

21. Блаженны алчущие ныне, ибо насытитесь. Блаженны плачущие ныне, ибо воссмеетесь.
УПО: Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
KJV: Blessed are ye that hunger now: for ye shall be filled. Blessed are ye that weep now: for ye shall laugh.

22. Блаженны вы, когда возненавидят вас люди и когда отлучат вас, и будут поносить, и пронесут имя ваше, как бесчестное, за Сына Человеческого.
УПО: Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
KJV: Blessed are ye, when men shall hate you, and when they shall separate you from their company, and shall reproach you, and cast out your name as evil, for the Son of man's sake.

23. Возрадуйтесь в тот день и возвеселитесь, ибо велика вам награда на небесах. Так поступали с пророками отцы их.
УПО: Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
KJV: Rejoice ye in that day, and leap for joy: for, behold, your reward is great in heaven: for in the like manner did their fathers unto the prophets.

24. Напротив, горе вам, богатые! ибо вы уже получили свое утешение.
УПО: Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
KJV: But woe unto you that are rich! for ye have received your consolation.

25. Горе вам, пресыщенные ныне! ибо взалчете. Горе вам, смеющиеся ныне! ибо восплачете и возрыдаете.
УПО: Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
KJV: Woe unto you that are full! for ye shall hunger. Woe unto you that laugh now! for ye shall mourn and weep.

26. Горе вам, когда все люди будут говорить о вас хорошо! ибо так поступали с лжепророками отцы их.
УПО: Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!
KJV: Woe unto you, when all men shall speak well of you! for so did their fathers to the false prophets.

27. §Но вам, слушающим, говорю: любите врагов ваших, благотворите ненавидящим вас,
УПО: А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
KJV: But I say unto you which hear, Love your enemies, do good to them which hate you,

28. благословляйте проклинающих вас и молитесь за обижающих вас.
УПО: Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
KJV: Bless them that curse you, and pray for them which despitefully use you.

29. Ударившему тебя по щеке подставь и другую, и отнимающему у тебя верхнюю одежду не препятствуй взять и рубашку.
УПО: Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
KJV: And unto him that smiteth thee on the one cheek offer also the other; and him that taketh away thy cloak forbid not to take thy coat also.

30. Всякому, просящему у тебя, давай, и от взявшего твое не требуй назад.
УПО: І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
KJV: Give to every man that asketh of thee; and of him that taketh away thy goods ask them not again.

31. И как хотите, чтобы с вами поступали люди, так и вы поступайте с ними.
УПО: І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
KJV: And as ye would that men should do to you, do ye also to them likewise.

32. И если любите любящих вас, какая вам за то благодарность? ибо и грешники любящих их любят.
УПО: А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
KJV: For if ye love them which love you, what thank have ye? for sinners also love those that love them.

33. И если делаете добро тем, которые вам делают добро, какая вам за то благодарность? ибо и грешники то же делают.
УПО: І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
KJV: And if ye do good to them which do good to you, what thank have ye? for sinners also do even the same.

34. И если взаймы даёте тем, от которых надеетесь получить обратно, какая вам за то благодарность? ибо и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.
УПО: А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
KJV: And if ye lend to them of whom ye hope to receive, what thank have ye? for sinners also lend to sinners, to receive as much again.

35. Но вы любите врагов ваших, и благотворите, и взаймы давайте, не ожидая ничего; и будет вам награда великая, и будете сынами Всевышнего; ибо Он благ и к неблагодарным и злым.
УПО: Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
KJV: But love ye your enemies, and do good, and lend, hoping for nothing again; and your reward shall be great, and ye shall be the children of the Highest: for he is kind unto the unthankful and to the evil.

36. Итак, будьте милосерды, как и Отец ваш милосерд.
УПО: Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
KJV: Be ye therefore merciful, as your Father also is merciful.

37. §Не судите, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете;
УПО: Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
KJV: Judge not, and ye shall not be judged: condemn not, and ye shall not be condemned: forgive, and ye shall be forgiven:

38. давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.
УПО: Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.
KJV: Give, and it shall be given unto you; good measure, pressed down, and shaken together, and running over, shall men give into your bosom. For with the same measure that ye mete withal it shall be measured to you again.

39. Сказал также им притчу: может ли слепой водить слепого? не оба ли упадут в яму?
УПО: Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
KJV: And he spake a parable unto them, Can the blind lead the blind? shall they not both fall into the ditch?

40. Ученик не бывает выше своего учителя; но, и усовершенствовавшись, будет всякий, как учитель его.
УПО: Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.
KJV: The disciple is not above his master: but every one that is perfect shall be as his master.

41. Что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?
УПО: Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
KJV: And why beholdest thou the mote that is in thy brother's eye, but perceivest not the beam that is in thine own eye?

42. Или, как можешь сказать брату твоему: брат! дай, я выну сучок из глаза твоего, когда сам не видишь бревна в твоем глазе? Лицемер! вынь прежде бревно из твоего глаза, и тогда увидишь, как вынуть сучок из глаза брата твоего.
УПО: Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!
KJV: Either how canst thou say to thy brother, Brother, let me pull out the mote that is in thine eye, when thou thyself beholdest not the beam that is in thine own eye? Thou hypocrite, cast out first the beam out of thine own eye, and then shalt thou see clearly to pull out the mote that is in thy brother's eye.

43. Нет доброго дерева, которое приносило бы худой плод; и нет худого дерева, которое приносило бы плод добрый,
УПО: Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
KJV: For a good tree bringeth not forth corrupt fruit; neither doth a corrupt tree bring forth good fruit.

44. ибо всякое дерево познаётся по плоду своему, потому что не собирают смокв с терновника и не снимают винограда с кустарника.
УПО: Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.
KJV: For every tree is known by his own fruit. For of thorns men do not gather figs, nor of a bramble bush gather they grapes.

45. Добрый человек из доброго сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.
УПО: Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
KJV: A good man out of the good treasure of his heart bringeth forth that which is good; and an evil man out of the evil treasure of his heart bringeth forth that which is evil: for of the abundance of the heart his mouth speaketh.

46. Что вы зовете Меня: Господи! Господи! -- и не делаете того, что Я говорю?
УПО: Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?
KJV: And why call ye me, Lord, Lord, and do not the things which I say?

47. Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен.
УПО: Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
KJV: Whosoever cometh to me, and heareth my sayings, and doeth them, I will shew you to whom he is like:

48. Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода напёрла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.
УПО: Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
KJV: He is like a man which built an house, and digged deep, and laid the foundation on a rock: and when the flood arose, the stream beat vehemently upon that house, and could not shake it: for it was founded upon a rock.

49. А слушающий и неисполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда напёрла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.
УПО: А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!
KJV: But he that heareth, and doeth not, is like a man that without a foundation built an house upon the earth; against which the stream did beat vehemently, and immediately it fell; and the ruin of that house was great.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>