Библия, Евангелие, поиск по Библии. Второзаконие, глава 32

Ветхий Завет > Книга Второзаконие > Глава 32

1. §Внимай, небо, я буду говорить; и слушай, земля, слова уст моих.
УПО: Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!
KJV: Give ear, O ye heavens, and I will speak; and hear, O earth, the words of my mouth.

2. Польется как дождь учение мое, как роса речь моя, как мелкий дождь на зелень, как ливень на траву.
УПО: Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.
KJV: My doctrine shall drop as the rain, my speech shall distil as the dew, as the small rain upon the tender herb, and as the showers upon the grass:

3. Имя Господа прославляю; воздайте славу Богу нашему.
УПО: Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
KJV: Because I will publish the name of the LORD: ascribe ye greatness unto our God.

4. Он твердыня; совершенны дела Его, и все пути Его праведны; Бог верен, и нет неправды [в Нем]; Он праведен и истинен;
УПО: Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.
KJV: He is the Rock, his work is perfect: for all his ways are judgment: a God of truth and without iniquity, just and right is he.

5. но они развратились пред Ним, они не дети Его по своим порокам, род строптивый и развращенный.
УПО: Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.
KJV: They have corrupted themselves, their spot is not the spot of his children: they are a perverse and crooked generation.

6. Сие ли воздаете вы Господу, народ глупый и несмысленный? не Он ли Отец твой, [Который] усвоил тебя, создал тебя и устроил тебя?
УПО: Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
KJV: Do ye thus requite the LORD, O foolish people and unwise? is not he thy father that hath bought thee? hath he not made thee, and established thee?

7. §Вспомни дни древние, помысли о летах прежних родов; спроси отца твоего, и он возвестит тебе, старцев твоих, и они скажут тебе.
УПО: Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.
KJV: Remember the days of old, consider the years of many generations: ask thy father, and he will show thee; thy elders, and they will tell thee.

8. Когда Всевышний давал уделы народам и расселял сынов человеческих, тогда поставил пределы народов по числу сынов Израилевых;
УПО: Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.
KJV: When the Most High divided to the nations their inheritance, when he separated the sons of Adam, he set the bounds of the people according to the number of the children of Israel.

9. ибо часть Господа народ Его, Иаков наследственный удел Его.
УПО: Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.
KJV: For the LORD's portion is his people; Jacob is the lot of his inheritance.

10. Он нашел его в пустыне, в степи печальной и дикой, ограждал его, смотрел за ним, хранил его, как зеницу ока Своего;
УПО: Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.
KJV: He found him in a desert land, and in the waste howling wilderness; he led him about, he instructed him, he kept him as the apple of his eye.

11. как орел вызывает гнездо свое, носится над птенцами своими, распростирает крылья свои, берет их и носит их на перьях своих,
УПО: Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,
KJV: As an eagle stirreth up her nest, fluttereth over her young, spreadeth abroad her wings, taketh them, beareth them on her wings:

12. так Господь один водил его, и не было с Ним чужого бога.
УПО: так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.
KJV: So the LORD alone did lead him, and there was no strange god with him.

13. Он вознес его на высоту земли и кормил произведениями полей, и питал его медом из камня и елеем из твердой скалы,
УПО: Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,
KJV: He made him ride on the high places of the earth, that he might eat the increase of the fields; and he made him to suck honey out of the rock, and oil out of the flinty rock;

14. маслом коровьим и молоком овечьим, и туком агнцев и овнов Васанских и козлов, и тучною пшеницею, и ты пил вино, кровь виноградных ягод.
УПО: маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.
KJV: Butter of kine, and milk of sheep, with fat of lambs, and rams of the breed of Bashan, and goats, with the fat of kidneys of wheat; and thou didst drink the pure blood of the grape.

15. §И утучнел Израиль, и стал упрям; утучнел, отолстел и разжирел; и оставил он Бога, создавшего его, и презрел твердыню спасения своего.
УПО: І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.
KJV: But Jeshurun waxed fat, and kicked: thou art waxen fat, thou art grown thick, thou art covered with fatness; then he forsook God which made him, and lightly esteemed the Rock of his salvation.

16. [Богами] чуждыми они раздражили Его и мерзостями разгневали Его:
УПО: Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.
KJV: They provoked him to jealousy with strange gods, with abominations provoked they him to anger.

17. приносили жертвы бесам, а не Богу, богам, которых они не знали, новым, [которые] пришли от соседей и о которых не помышляли отцы ваши.
УПО: Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!
KJV: They sacrificed unto devils, not to God; to gods whom they knew not, to new gods that came newly up, whom your fathers feared not.

18. А Заступника, родившего тебя, ты забыл, и не помнил Бога, создавшего тебя.
УПО: Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
KJV: Of the Rock that begat thee thou art unmindful, and hast forgotten God that formed thee.

19. §Господь увидел, и в негодовании пренебрег сынов Своих и дочерей Своих,
УПО: І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,
KJV: And when the LORD saw it, he abhorred them, because of the provoking of his sons, and of his daughters.

20. и сказал: сокрою лице Мое от них [и] увижу, какой будет конец их; ибо они род развращенный; дети, в которых нет верности;
УПО: та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.
KJV: And he said, I will hide my face from them, I will see what their end shall be: for they are a very froward generation, children in whom is no faith.

21. они раздражили Меня не богом, суетными своими огорчили Меня: и Я раздражу их не народом, народом бессмысленным огорчу их;
УПО: Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.
KJV: They have moved me to jealousy with that which is not God; they have provoked me to anger with their vanities: and I will move them to jealousy with those which are not a people; I will provoke them to anger with a foolish nation.

22. ибо огонь возгорелся во гневе Моем, жжет до ада преисподнего, и поядает землю и произведения ее, и попаляет основания гор;
УПО: Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.
KJV: For a fire is kindled in mine anger, and shall burn unto the lowest hell, and shall consume the earth with her increase, and set on fire the foundations of the mountains.

23. соберу на них бедствия и истощу на них стрелы Мои:
УПО: Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.
KJV: I will heap mischiefs upon them; I will spend mine arrows upon them.

24. [будут] истощены голодом, истреблены горячкою и лютою заразою; и пошлю на них зубы зверей и яд ползающих по земле;
УПО: Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.
KJV: They shall be burnt with hunger, and devoured with burning heat, and with bitter destruction: I will also send the teeth of beasts upon them, with the poison of serpents of the dust.

25. извне будет губить их меч, а в домах ужас -- и юношу, и девицу, и грудного младенца, и покрытого сединою старца.
УПО: Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.
KJV: The sword without, and terror within, shall destroy both the young man and the virgin, the suckling also with the man of gray hairs.

26. §Я сказал бы: рассею их и изглажу из среды людей память о них;
УПО: Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,
KJV: I said, I would scatter them into corners, I would make the remembrance of them to cease from among men:

27. но отложил это ради озлобления врагов, чтобы враги его не возомнили и не сказали: наша рука высока, и не Господь сделал все сие.
УПО: та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.
KJV: Were it not that I feared the wrath of the enemy, lest their adversaries should behave themselves strangely, and lest they should say, Our hand is high, and the LORD hath not done all this.

28. Ибо они народ, потерявший рассудок, и нет в них смысла.
УПО: Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.
KJV: For they are a nation void of counsel, neither is there any understanding in them.

29. О, если бы они рассудили, подумали о сем, уразумели, что с ними будет!
УПО: Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.
KJV: O that they were wise, that they understood this, that they would consider their latter end!

30. Как бы мог один преследовать тысячу и двое прогонять тьму, если бы Заступник их не предал их, и Господь не отдал их!
УПО: Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?
KJV: How should one chase a thousand, and two put ten thousand to flight, except their Rock had sold them, and the LORD had shut them up?

31. Ибо заступник их не таков, как наш Заступник; сами враги наши судьи в том.
УПО: Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.
KJV: For their rock is not as our Rock, even our enemies themselves being judges.

32. Ибо виноград их от виноградной лозы Содомской и с полей Гоморрских; ягоды их ягоды ядовитые, грозды их горькие;
УПО: Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,
KJV: For their vine is of the vine of Sodom, and of the fields of Gomorrah: their grapes are grapes of gall, their clusters are bitter:

33. вино их яд драконов и гибельная отрава аспидов.
УПО: вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!
KJV: Their wine is the poison of dragons, and the cruel venom of asps.

34. Не сокрыто ли это у Меня? не запечатано ли в хранилищах Моих?
УПО: Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?
KJV: Is not this laid up in store with me, and sealed up among my treasures?

35. У Меня отмщение и воздаяние, когда поколеблется нога их; ибо близок день погибели их, скоро наступит уготованное для них.
УПО: Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.
KJV: To me belongeth vengeance and recompence; their foot shall slide in due time: for the day of their calamity is at hand, and the things that shall come upon them make haste.

36. Но Господь будет судить народ Свой и над рабами Своими умилосердится, когда Он увидит, что рука их ослабела, и не стало ни заключенных, ни оставшихся [вне].
УПО: Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.
KJV: For the LORD shall judge his people, and repent himself for his servants, when he seeth that their power is gone, and there is none shut up, or left.

37. Тогда скажет [Господь]: где боги их, твердыня, на которую они надеялись,
УПО: І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,
KJV: And he shall say, Where are their gods, their rock in whom they trusted,

38. которые ели тук жертв их [и] пили вино возлияний их? пусть они восстанут и помогут вам, пусть будут для вас покровом!
УПО: що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
KJV: Which did eat the fat of their sacrifices, and drank the wine of their drink offerings? let them rise up and help you, and be your protection.

39. §Видите ныне, что это Я, Я -- и нет Бога, кроме Меня: Я умерщвляю и оживляю, Я поражаю и Я исцеляю, и никто не избавит от руки Моей.
УПО: Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
KJV: See now that I, even I, am he, and there is no god with me: I kill, and I make alive; I wound, and I heal: neither is there any that can deliver out of my hand.

40. Я подъемлю к небесам руку Мою и говорю: живу Я во век!
УПО: Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!
KJV: For I lift up my hand to heaven, and say, I live for ever.

41. Когда изострю сверкающий меч Мой, и рука Моя приимет суд, то отмщу врагам Моим и ненавидящим Меня воздам;
УПО: Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.
KJV: If I whet my glittering sword, and mine hand take hold on judgment; I will render vengeance to mine enemies, and will reward them that hate me.

42. упою стрелы Мои кровью, и меч Мой насытится плотью, кровью убитых и пленных, головами начальников врага.
УПО: Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.
KJV: I will make mine arrows drunk with blood, and my sword shall devour flesh; and that with the blood of the slain and of the captives, from the beginning of revenges upon the enemy.

43. Веселитесь, язычники, с народом Его; ибо Он отмстит за кровь рабов Своих, и воздаст мщение врагам Своим, и очистит землю Свою [и] народ Свой!
УПО: Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.
KJV: Rejoice, O ye nations, with his people: for he will avenge the blood of his servants, and will render vengeance to his adversaries, and will be merciful unto his land, and to his people.

44. §И пришел Моисей [к народу] и изрек все слова песни сей вслух народа, он и Иисус, сын Навин.
УПО: І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.
KJV: And Moses came and spake all the words of this song in the ears of the people, he, and Hoshea the son of Nun.

45. Когда Моисей изрек все слова сии всему Израилю,
УПО: А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
KJV: And Moses made an end of speaking all these words to all Israel:

46. тогда сказал им: положите на сердце ваше все слова, которые я объявил вам сегодня, и завещевайте их детям своим, чтобы они старались исполнять все слова закона сего;
УПО: то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.
KJV: And he said unto them, Set your hearts unto all the words which I testify among you this day, which ye shall command your children to observe to do, all the words of this law.

47. ибо это не пустое для вас, но это жизнь ваша, и чрез это вы долгое время пробудете на той земле, в которую вы идете чрез Иордан, чтоб овладеть ею.
УПО: Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
KJV: For it is not a vain thing for you; because it is your life: and through this thing ye shall prolong your days in the land, whither ye go over Jordan to possess it.

48. И говорил Господь Моисею в тот же самый день и сказал:
УПО: І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
KJV: And the LORD spake unto Moses that selfsame day, saying,

49. взойди на сию гору Аварим, на гору Нево, которая в земле Моавитской, против Иерихона, и посмотри на землю Ханаанскую, которую я даю во владение сынам Израилевым;
УПО: Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
KJV: Get thee up into this mountain Abarim, unto mount Nebo, which is in the land of Moab, that is over against Jericho; and behold the land of Canaan, which I give unto the children of Israel for a possession:

50. и умри на горе, на которую ты взойдешь, и приложись к народу твоему, как умер Аарон, брат твой, на горе Ор, и приложился к народу своему,
УПО: І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
KJV: And die in the mount whither thou goest up, and be gathered unto thy people; as Aaron thy brother died in mount Hor, and was gathered unto his people:

51. за то, что вы согрешили против Меня среди сынов Израилевых при водах Меривы в Кадесе, в пустыне Син, за то, что не явили святости Моей среди сынов Израилевых;
УПО: за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.
KJV: Because ye trespassed against me among the children of Israel at the waters of MeribahKadesh, in the wilderness of Zin; because ye sanctified me not in the midst of the children of Israel.

52. пред [собою] ты увидишь землю, а не войдешь туда, в землю, которую Я даю сынам Израилевым.
УПО: Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.
KJV: Yet thou shalt see the land before thee; but thou shalt not go thither unto the land which I give the children of Israel.

<< Предыдущая глава // Следующая глава >>